Практична підготовка студентів є обов`язковим елементом складової частини навчального процесу. Основна мета оволодіння студентами сучасними методами і формами організації праці, формування у студентів професійних умінь та навичок, які необхідні для прийняття самостійних рішень і виконання виробничих функцій на виробництві.

Завданням практичного навчання є:

1. Підготовка фахівців, які спроможні вирішувати виробничі завдання в сучасних ринкових умовах і володіти прийомами і методами, що є складовими новітніх технологій.

2. Набуття навичок прийняття самостійних рішень, виходячи із конкретної виробничої ситуації, впровадження у виробництво прогресивних технологій, співпраці з трудовим колективом.

ПОСЛІДОВНІ ЕТАПИ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Пам’ятка з охорони праці для студентів спеціальності 211 «Ветеринарна медицина»під час проходження виробничої практики

Вимоги безпеки перед початком роботи

  • 1. Прийти на робоче місце для своєчасного і повного ознайомлення із всімаобставинами робочого дня до його настання. За незадовільного стану здоров’япотрібно повідомити керівника практики і звернутись до лікувального закладу.
  • 2. Одягти змінний одяг: халат, чепчик, привести їх у належний стан так,щоб було зручно працювати.
  • 3. Підготувати робоче місце.
  • 4. Руки вимити з милом, за необхідності продезінфікувати і підготуватисьдо роботи.

Вимоги безпеки під час роботи

  • 1. Працювати на закріпленому робочому місці, досліджувати та лікуватитварин тільки за вказівкою керівника практики.
  • 2. Під час роботи в амбулаторіях додержуватись чистоти, не розливати і нерозсипати лікарські речовини та реактиви, не залишати брудний посуд наробочому місці.
  • 3. Для уникнення отруєння лікарськими речовинами слід дотримуватисьпевних правил:
  • 3.1. Не куштувати речовини на смак;
  • 3.2. Запах слід визначати обережно, тримаючи флакон з лікарськимиречовинами на відстані;
  • 3.3. Під час роботи з кислотами та лугами слід стежити, щоб даніречовини не потрапляли на шкіру. Якщо на шкіру потрапила кислотанеобхідно змити її водою, а потім 1% розчином нашатирного спирту,а під час попадання лугу – змити водою і обробити 1% розчиномоцтової кислоти. Під час попадання лікарських речовин або реактивіву очі, їх швидко промивають водою;
  • 3.4. Рідини потрібно відміряти піпеткою з ватним фільтром. Якщопрепарат попав у рот, треба швидко сплюнути, а рот прополоскативодою.
  • 4. Під час роботи з електричними приладами необхідно стежити засправністю проводів штепсельної вилки і розетки, не допускати затікання води внагрівальний елемент.
  • 5. Обережно поводитись з вогнем під час використання спиртівки:
  • 5.1. Роботу з легкими і легкозаймистими речовинами проводити напевній відстані від вогню, приміщення провітрювати;
  • 5.2. Під час нагрівання рідини в пробірці, рідину необхідно наливати небільш як 1/3 її висоти. Пробірку тримають спеціальними тримачами,отвір її спрямовувати в бік від себе;
  • 5.3. Спиртівку гасити тільки ковпаком;
  • 6. Використання автоклаву для стерилізації поводиться обережно, щобуникнути травмування, після закінчення стерилізації – відкривати кришку післяспадання тиску до нуля.
  • 7. Лікарські речовини групи “А”, “Б” зберігати в окремих шафах підзамком.
  • 8. На кожній банці з речовиною обов’язково повинні бути етикетки, яківказують назву речовини і її концентрацію.
  • 9. Посуд з лікарськими речовинами зберігати закритими.
  • 10. Суху речовину відбирати з банки за допомогою капсулаторки, в’язкі —шпателем. Після використання їх потрібно старанно вимити.
  • 11. Однією піпеткою не слід брати різні речовини.
  • 12. Щоб уникнути попадання речовин на обличчя або одяг не сліднахилятися над отвором посуду, де нагрівається речовина.
  • 13. Під час виготовлення лікарських засобів слід враховувати несумісністьлікарськихформ.
  • 14. Забороняється на робочому місці:
  • 14.1. Приймати їжу, пити, курити, користуватися косметикою;
  • 14.2. Знаходитися стороннім особам;
  • 15. Працювати з тваринами слід додержуватися таких правил:
  • 15.1. Всі роботи виконувати в спецодязі, до тварин входити спокійно,сміливо, забороняється непомітний підхід, так як це може злякати її івикликати захисну реакцію;
  • 15.2. Для проведення фіксації тварин, не допускати вагітних жінок таосіб, що не досягли 18-літнього віку.
  • 15.3. Перед тим, як підійти до тварини, її необхідно ласкаво покликати іпогладити. Кінь любить почухування під гривою, велика рогатахудоба – в підщелеповому просторі, а свині – внизу черева;
  • 15.4. Велику рогату худобу фіксують у спеціальних станках: тримають зароги, коротко прив’язують голову до стійла або стовпа, здавлюютьносову перетинку пальцями або фіксаційними щипцями, заднікінцівки фіксують накладаючи путо вище скакального суглоба.
  • 15.5. Биків фіксують за носове кільце, а за необхідності роблять повал.
  • 15.6. Ветеринарно-санітарні обробки биків проводити у станку, знадійною фіксацією.
  • 15.7. Коней фіксують у фіксаційних станках, утримують на короткомуповоді і піднімають одну з передніх кінцівок, згинаючи її вкарпальному суглобі, накладають закрутку на верхню губу, заднікінцівки фіксують спутуванням або за допомогою парувальної шлеї,якщо виникне необхідність, роблять повал;
  • 15.8. Свиней фіксують за допомогою носових щипців, закрутки абошкірних розтяжок, накладаючи їх на верхню щелепу;
  • 15.9. Овець та кіз тримають за роги та шию;
  • 15.10. Собак фіксують спеціальними намордниками або полотнянимбинтом;
  • 15.11. Котів фіксувати у полотняному мішку або брати однією рукою зашкіру на шиї, а другою за шкіру в ділянці попереку і притискати достолу;
  • 15.12. Кролів фіксувати однією рукою за вуха, а другою – за тазовікінцівки;
  • 15.13. Птахів утримувати однією рукою за кінцівки, а другою – за крила.
  • 16. Під час прив’язного утримання прив’язь повинна бути міцною тазручною для обслуговування тварин:
  • 16.1. Під час випускання та впускання тварин у приміщення, загони,клітки, двері мають бути повністю відкриті;
  • 16.2. Ветеринарні обробки необхідно проводити: поголів’ю надорощуванні в загонах, де передбачені фіксуючі пристрої, навідгодівлі – в станках.
  • 17. Під час проведення щеплень необхідно надійно тримати шприц, недопускати розливання вакцини, не використану вакцину знищують згідно зінструкцією.
  • 18. Не проводити ректальних і вагінальних досліджень за наявності наруках пошкоджень шкіри.
  • 19. Розтин трупів проводити тільки в спеціально відведених місцях, здозволу та присутності фахівця ветеринарної медицини, дотримуватись правилособистої гігієни.
  • 20. Під час роботи з рідким азотом у посудину Дьюара необхідно залитирідкий азот і стежити за тим, щоб гнучкий металевий рукав був опущений вмісткості до дна.
  • 20.1. Не можна допускати випадання кінця шланги з горловини,заповнювати одному працівнику, а також заглядати в горловинумісткості для визначення рівня рідини;
  • 20.2. Працювати з посудинами Дьюара і рідким азотом необхідно вхалатах, захисних окулярах або щитках з органічного скла йрукавицях, які повинні бути сухими й легко надягатися на руки.

Вимоги безпеки після закінчення роботи

  • 1. Скинути спецодяг, провести відповідні записи в журналі та в щоденнику.
  • 2. Повідомити керівника практики про всі недоліки, що виявлялися упроцесі роботи.
  • 3. Мити руки з милом, за необхідності обробляти дезінфікуючим розчином,здати робоче місце керівнику практики.

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

  • 1. Під час виникнення аварійної ситуації необхідно зупинити роботу,відключити комунікації, повідомити про аварію оточуючих і керівництво,використати систему оповіщення; негайно організувати рятування тварин,використовуючи для цього наявні сили й засоби.
  • 2. Якщо стався нещасний випадок, потерпілому необхідно надати першумедичну допомогу, за необхідності викликати “швидку допомогу ”.
  • 3. Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом. Приуражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від діїелектричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, аза неможливості відключення – відтягти його від струменевих частин за одяг абозастосувавши підручний ізоляційний матеріал. За відсутності у потерпілогодихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній)масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різкепогіршення кровообігу мозку. За такого стану необхідно негайно приступити дооживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.
  • 4. Перша допомога при пораненні. Для надання першої допомоги припораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильнийперев’язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав’язати її бинтом.Якщо індивідуального пакета якимось чином не буде, то для перев’язкинеобхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку. Наганчірку бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати плямурозміром більшу як рана, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливоважливо застосувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
  • 5. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах. При переломах і вивихахкінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерноюпластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкодженуруку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї іприбинтувати до тулуба. За передбачуваного перелому черепа (несвідомий станпісля удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до головихолодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробитихолодну примочку. За підозри перелому хребта необхідно потерпілого покластина дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчямуниз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникненняушкодження спинного мозку. За перелому ребер, ознакою якого є біль під часдихання, кашлю, чхання, рухів, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їхрушником під час видиху.
  • 6. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами. Якщо попадаєкислота або луг на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промитицівкою води упродовж 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотоюповерхню обмити 5%-им розчином питної соди, а обпечену лугом – 3%-имрозчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти. При попаданні наслизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкоюводи упродовж 15-20 хвилин, після цього промити 2%-им розчином питної соди,а при уражені очей лугом – 2%-им розчином борної кислоти. При опікахпорожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-им розчином оцтової кислотиабо 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою – 5%-им розчиномпитної соди. У разі попадання кислоти в дихальні шляхи необхідно дихатирозпиленим за допомогою пульверизатора 10%-им розчином питної соди, припопаданні лугу – розпиленим 3%-им розчином оцтової кислоти.
  • 7. Надання першої допомоги при теплових опіках. При опіках вогнем, пароюгарячими предметами, в жодному разі не можна відкривати пузирі, якіутворюються, та перев’язувати опіки бинтом. При опіках першого ступеня(почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-им марганцевим або 5%-им розчином таніну. При опіках третього ступеня(зруйнування шкіряної тканини накривають рану стерильною пов’язкою тавикликають лікаря).
  • 8. Перша допомога при кровотечі. Для того, щоб зупинити кровотечу,необхідно:
  • 8.1. Підняти поранену кінцівку вверх;
  • 8.2. Кровоточиву рану закрити перев’язочним матеріалом (із пакета),складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкатись самої рани,потримати упродовж 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то незнімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще однуподушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати пораненемісце (з деяким натиском);
  • 8.3. При сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою,застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлятьпоранену ділянку за допомогою згинання кінцівок у суглобах, а такожпальцями, джгутом або закруткою: за великої кровотечі необхіднотерміново викликати лікаря.
  • 9. Якщо виникла пожежа необхідно негайно вимкнути електричний струм.Полум’я гасити порошковим чи вуглекислотним вогнегасником, засипатиземлею або накрити брезентом:
  • 9.1. Повідомити пожежну охорону за номером телефону – “101”. Прицьому необхідно назвати місце виникнення пожежі чи аварії,обстановку, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;
  • 9.2. Повідомити керівництво;
  • 9.3. Використати систему оповіщення;
  • 9.4. Негайно організувати рятування людей та тварин, використовуючидля цього наявні сили й засоби;
  • 9.5. Здійснити за необхідності вимкнення електроенергії, виконати іншізаходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленості будівлі.